Олійні культури Словник агронома
Переважна більшість рослинних олій, що мають промислове значення, містять триацилгліцерини всього трьох кислот – пальмітинової, олеїнової та лінолевої. Льон олійний можна збирати як прямим, так і двофазним способом. Вибір способу збирання залежить від стиглості культури та забур’яненості поля. Льон олійний в умовах південного Степу України висівають рядковим способом (ширина міжрядь 15 см) з нормою висіву 4-5 млн шт. Схожих насінин на 1 гектар (35-40 кг/га) та широкорядним способом (ширина міжрядь 45 см) із нормою висіву 3-3,5 млн шт.
Висихання каталізується ферментом ліпоксигеназою та іонами металів. Деяка частина ліпідів зв’язана з іншими компонентами насіння (білками, вуглеводами) міцним хімічним зв’язком і при звичайній обробці розчинниками не відокремлюється від них. Щоб вилучити такі ліпіди необхідно зруйнувати білково-ліпідні комплекси. Значну кількість олійних рослин вирощують як просапні культури, тому вони мають агротехнічну цінність – є добрими попередниками для наступних культур сівозміни, особливо https://buhgalter.com.ua/ru/articles/partnerskie-publikatsii/kriteriyi-viboru-ta-perevagi-nadiynoyi-bukmekerskoyi-kompaniyi-2023/ зернових хлібів. Значну кількість олійних рослин вирощують як просапні культури, тому вони мають агротехнічну цінність — є добрими попередниками для наступних культур сівозміни, особливо зернових хлібів. Упродовж вегетації на широкорядних посівах льону проводять розпушування міжрядь, кількість і глибина яких залежать від забур’яненості посівів та стану ґрунту (2-3 культивації). Перший міжрядний обробіток проводять на глибину 6-8 см, наступні – на глибину 8-10 см.
Інструменти
Отримані в результаті гідратації фосфоліпіди висушують і одержують фосфа-тидний концентрат, який застосовують в харчових та кормових цілях. Після гідратації в олії залишається деяка кількість неосаджених фосфоліпідів, які отримали назву негідратуємі. Негідратуємі фосфоліпіди осадів в олії не утворюють, але їх присутність ускладнює подальшу переробку олії. «Для створення сортів і вихідного матеріалу льону ми широко використовуємо такі методи, як мікрогаметофітний добір, індукований мутагенез, міжвидову та внутрішньовидову гібридизацію, електрофорез запасних білків насіння. Ми створюємо сорти на основі використання різних методів, а також різних напрямів використання. Нині в нашому асортименті є сорти льону олійного — як технічного, так і харчового напряму використання», — розповіла Юлія Махно.
Виключенням є вакценова кислота – 11-транс октадеценова кислота та р-елеостеаринова кислота (9-цис,11,13-транс октадекатриєнова). 3 зміни у цій версії очікують на перевірку.Стабільну версію було перевірено 23 лютого 2023. Каротиноїди легко окиснюються киснем повітря та іншими окисниками. Хромофорною групою каротиноїдів є вуглеводневий ланцюг із спряженими зв’язками.
Особливо ефективне досходове боронування після інтенсивних опадів. Вони мають різні маркерні ознаки (блакитний і білий колір віночка, зіркоподібну форму квітки, коричневе й жовте насіння, великий розмір насіння). Уже цьогоріч на ринок України увійдуть нові високоврожайні стійкі сорти льону олійного Запорізький богатир (технічний, великонасіннєвий сорт) і Живинка (харчовий сорт).
Особисті інструменти
Більшість сполук, які утворюються під час промислової переробки, знижують харчову цінність олій та інших продуктів переробки олійного насіння і навіть токсичні або негативно діють на організм людини. Льон олійний, якщо говоримо про світло, належить до рослин середнього дня. Закінчення світлової стадії може відбуватися і за короткого (10 годин) дня, але цвітіння при цьому затримується на днів. Підвищення температури під час проходження світлової стадії, а також наливання й дозрівання насіння прискорюють розвиток рослин. «Для проростання насіння льону потребує близько 140% води від власної маси, що значно менше у порівнянні з іншими культурами. Це пояснюється наявністю в насінні слизького шару, який активно поглинає воду із ґрунту й добре її утримує.
Через велику молекулярну масу жирних кислот та спиртів восків температура плавлення їх істотно вища, ніж жирних кислот триацил-гліцеринів. У зв’язку з цим в олії, що вилучається з насіння, воски формують кристали. Серед структурних ліпідів важливе місце займають фосфоглі-церини (фосфоліпіди), гліколіпіди і сульфоліпіди. Присутність цієї групи ліпідів підвищує біологічну цінність олій. Кращими попередниками для льону олійного є пласти багаторічних трав, озима пшениця, зернобобові, кукурудза на силос, баштанні, картопля. Допомагає уникнути перенасичення орного шару мінералами, а азотні добрива – навесні, під час культивації.
Окремі представники стеролів відрізняються між собою структурою бічних вуглеводневих ланцюгів. Відомо кілька природних ізомерів кальциферолів – Д2, Д3, Д4, Д5, Д6 Найбільш активні Д2 і Д3 За хімічною природою дана група вітамінів є похідними стеролів. Серед каротиноїдів найбільш вивченим є жовтий пігмент зерен кукурудзи – зеаксантин, у соєвій олії присутні ксантофіли – фукок-сантин, тароксантин і лютеїн.