Філософія і наука Наукове пізнання ОСНОВНІ НАПРЯМИ І ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ФІЛОСОФІЇ
На відміну від класичного позитивізму О.Конта та Г.Спенсера неопозитивісти вбачали завдання філософії не в систематизації та узагальненні конкретно-наукового знання, а в діяльності з аналізу мовних форм знання. Тому предметом неопозитивістської філософії стала мова науки як спосіб вираження знання, а також діяльність з аналізу цього знання та можливостей його вираження у мові. Якщо ви продовжуєте вивчати філософію чи це єдиний курс філософії, який ви приймаєте, звички розуму та прийоми філософської думки, які ви дізнаєтеся, можуть мати трансформаційний ефект. Континентальна філософія – термін, що використовується для визначення однієї з двох головних «традицій» сучасної європейської філософії.
Філосо́фія ново́го і нові́тнього часу — період у розвитку філософської думки (17-19 ст.), що дав сузір’я видатних мислителів різних країн і народів. При всій унікальності творчого внеску кожного з них можна виділити головні ідеї та типологічні особливості філософії цього періоду. З іншого боку, герменевтика розглядається як течія сучасної філософії, основними представниками якої є Г.-Г.Гадамер (нар. 1900), К.Аппель (нар.1922), П.Рікьор (нар. 1913) та ін. Необхідно розрізняти філософську герменевтику і традиційну, яка орієнтована на іманентне розуміння тексту на відміну від його історико-генетичного пояснення. Другий етап пов’язаний з поширенням методів структурної лінгвістики на різноманітні сфери культури. Це в першу чергу стосується діяльності французького вченого К.Леві-Стросса. Він застосував цей метод для аналізу культурного життя первісних племен.
В інших проєктах
В епоху Відродження (XV-XVI ст.) Культура пережила справжній революційний переворот, результатом якого стало звільнення від диктату релігії. У цей час з’являються світське мистецтво, світська філософія і наука в сучасному і звичному для нас вигляді. Найвідоміші філософи того часу – Микола Кузанський, Джироламо Савонарола, Микола Коперник, Еразм Роттердамський, Нікколо Макіавеллі, Томас Мор, Томмазо Кампанелла, Джордано Бруно, Галілео Галілей і Мішель Монтень. Як ідеал епоха Відродження проголосила античність; мислителі Ренесансу у всьому прагнули наслідувати античним філософам.
Пошук
Розум, згідно концепції ірраціоналізму, відіграє другорядну роль. Усі форми раціонального, свідомого у людини проголошуються вторинними, похідними, а вирішальне значення у людському житті відводиться таким чинникам, як інстинкт, воля, підсвідоме, переживання, інтуїція, віратощо. Філософія лінгвістичного аналізу втілена у вченнях Д.Мура (1873— 1958), Л.Вітгенштейна (1889—1951), https://tourlib.net/statti_otdyh/janket-turyzm.htm Г.Райла (1900—1976), П.Стросона (нар 1919), Д.Остіна (1911—1960), М.Дамміта (нар. 1925) та ін. Ця течія відмовляється від жорстких логічних вимог, вважаючи, що об’єктом аналізу має виступати природна мова. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.
Філософія Японії[ред.
Респектабельність процесів аргументації в межах аналітичної філософії не менш важлива, ніж отриманий з їхньою допомогою результат. Мова формування філософських ідей виступає в аналітичній філософії не тільки як важливий засіб дослідження, але і як самостійний об’єкт вивчення. Для досягнення цих цілей вона широко використовує дослідний потенціал формальної логіки, емпіричну епістемологію, дані споріднених наук. І, нарешті, ще одна філософська течія, яку слід розглянути у зв’язку з проблемою знання, мови, розуміння — це герменевтика.